Reticulum, I2P, Yggdrasil і Nostr постійно ставлять в один ряд — і дарма. Це не конкуренти: вони лагодять різні поверхи одного будинку. Один замінює радіо й маршрутизацію, другий ховає, хто з ким говорить, третій роздає адреси, четвертий забирає акаунт у платформ.

Reticulum — не месенджер, не VPN і не «мережа для темних справ». Це повний мережевий стек, у якому адреса — відбиток ключа, шифрування не має вимикача, а носієм може бути LoRa-рація, шматок дроту чи звичайний TCP. Ця нотатка розбирає його пошарово: від бітів у заголовку пакета до плати на столі. Фізика радіо під ним — у розборі LoRa.

Meshtastic — не стек і не платформа, а готовий продукт: дешева плата з LoRa-радіо, телефон по Bluetooth — і чат, який працює там, де немає ні мобільного зв'язку, ні інтернету. Ця нотатка — про те, як саме повідомлення стрибає через чужі вузли, скільки ефіру це коштує і чому меш задихається, коли вузлів стає забагато. Фізика радіо під ним — у розборі LoRa.

Під Meshtastic і Reticulum лежить одна й та сама фізика: модуляція, яка читає сигнал слабший за рівень шуму, і платить за це часом. Ця нотатка — про неї: як влаштований чирп, звідки береться дальність, що робить кожна ручка в налаштуваннях, з чого зроблене залізо і що будують зверху — від LoRaWAN до дронів і супутників.

Антена з попередньої нотатки — два плеча витої пари приблизно по двадцять метрів на висоті шести — чудово працювала на прийом. Не працювало інше: місце, де полотно зустрічається з кабелем. Спершу там була скрутка й ізоляційна стрічка — рішення, яке тримається до першого дощу й не тримається взагалі електрично.

8 грудня 2023-го я зробив нормальний центр: симетрувальний трансформатор на феритовому кільці в герметичній коробці. І, що для цієї нотатки важливіше, перевірив його приладом — а потім з'ясував, що перевірив не те, що думав.

Мені хотілося почути ефір апаратом, який я перед тим тримав у руках розібраним. Не купити готове й увімкнути, а спаяти, налаштувати, підняти дріт на шість метрів і зловити живі голоси. Вийшло на 80 метрах, у неділю вранці.

Кожна розмова про проходження на коротких хвилях зводиться до чотирьох чисел: SFI, SSN, K-індекс і A-індекс. Їх передають в ефірі, друкують у прогнозах і пишуть у логах — але читати їх вміють не всі.

Коротко: перші два індекси кажуть, скільки світла дає Сонце (а отже — наскільки щільна іоносфера), а останні два — наскільки спокійне магнітне поле Землі (а отже — чи цю іоносферу не «душить» буря).

Нижче — повний розбір кожного індексу: що він означає фізично, як його читати, на що він впливає і коли варто виходити в ефір. Біля розділу кожного індексу стоїть жива шкала — вона тягне поточне значення з NOAA і показує, де ми зараз.

Звук зі звукової карти перетворюється на текст, і все це відбувається у вкладці: ані запису на сервер, ані звернень до чужого API. Нейромережа на 14 МБ лежить поруч зі сторінкою, рушій ONNX зібраний у той самий бандл, і після першого завантаження сторінка працює без мережі.

Цікаве тут не в тому, що воно взагалі запрацювало. Цікаве в тому, скільки способів зробити це неправильно, жоден з яких не повідомляє про себе помилкою.

Абетку Морзе зазвичай показують таблицею: літера, навпроти неї крапки й тире. У такому вигляді вона виглядає як довільний список, який лишається тільки визубрити.

Насправді це двійкове дерево, і в ньому видно інженерне рішення, ухвалене в 1840-х: частота літери задає її глибину. E — одна крапка, T — одне тире, бо це найчастіші літери англійського тексту. Q, J, Z сидять аж на четвертому рівні. Альфред Вейл дійшов до цього не теорією, а підрахунком: він рахував літери в шухлядах друкарського набору місцевої газети.

Код зі змінною довжиною, розподілений за частотою символів. За сто з гаком років до того, як Шеннон і Хаффман пояснили, чому це працює.

Ідея цієї платформи — моя, архітектуру я заклав ще у 2025-му і писав її сам.

6 березня 2026-го я вперше показав її живою — з власного ноутбука, через ngrok, посилання жило до півночі. Уже тоді вона вела спільний лог, приймала зв’язки від WSJT-X по UDP, імпортувала ADIF із перевіркою дублів і мала окремі кабінети для хантера й для організатора. Наступного вечора з’явився міст для цифрових мод — під Windows, Linux і macOS.

У квітні, через сім тижнів після того показу, паралельно йшла активність спецпозивним EN40CNP до 40-х роковин Чорнобиля. Два тижні, 1565 зв’язків, кілька операторів — і весь лог зводили руками: платформа на той момент ще не була готова до бойового застосування. Той досвід найточніше сформулював Віталій UT0UI: «зливати логи постфактум руками — це те ще дрочилово».

До серпня вона була готова. Нижче — що з цього вийшло: платформа uahamaward.com, на якій нагорода «35 річниця незалежності України» провела 17 387 зв’язків за 31 день, і жоден із них ніхто не зводив руками — ні під час місяця, ні після нього.