Мені хотілося почути ефір апаратом, який я перед тим тримав у руках розібраним. Не купити готове й увімкнути, а спаяти, налаштувати, підняти дріт на шість метрів і зловити живі голоси. Вийшло на 80 метрах, у неділю вранці.
Кожна розмова про проходження на коротких хвилях зводиться до чотирьох чисел: SFI, SSN, K-індекс і A-індекс. Їх передають в ефірі, друкують у прогнозах і пишуть у логах — але читати їх вміють не всі.
Коротко: перші два індекси кажуть, скільки світла дає Сонце (а отже — наскільки щільна іоносфера), а останні два — наскільки спокійне магнітне поле Землі (а отже — чи цю іоносферу не «душить» буря).
Нижче — повний розбір кожного індексу: що він означає фізично, як його читати, на що він впливає і коли варто виходити в ефір. Біля розділу кожного індексу стоїть жива шкала — вона тягне поточне значення з NOAA і показує, де ми зараз.
Звук зі звукової карти перетворюється на текст, і все це відбувається у вкладці: ані запису на сервер, ані звернень до чужого API. Нейромережа на 14 МБ лежить поруч зі сторінкою, рушій ONNX зібраний у той самий бандл, і після першого завантаження сторінка працює без мережі.
Цікаве тут не в тому, що воно взагалі запрацювало. Цікаве в тому, скільки способів зробити це неправильно, жоден з яких не повідомляє про себе помилкою.
Абетку Морзе зазвичай показують таблицею: літера, навпроти неї крапки й тире. У такому вигляді вона виглядає як довільний список, який лишається тільки визубрити.
Насправді це двійкове дерево, і в ньому видно інженерне рішення, ухвалене в 1840-х: частота літери задає її глибину. E — одна крапка, T — одне тире, бо це найчастіші літери англійського тексту. Q, J, Z сидять аж на четвертому рівні. Альфред Вейл дійшов до цього не теорією, а підрахунком: він рахував літери в шухлядах друкарського набору місцевої газети.
Код зі змінною довжиною, розподілений за частотою символів. За сто з гаком років до того, як Шеннон і Хаффман пояснили, чому це працює.
Ідея цієї платформи — моя, архітектуру я заклав ще у 2025-му і писав її сам.
6 березня 2026-го я вперше показав її живою — з власного ноутбука, через ngrok, посилання жило до півночі. Уже тоді вона вела спільний лог, приймала зв’язки від WSJT-X по UDP, імпортувала ADIF із перевіркою дублів і мала окремі кабінети для хантера й для організатора. Наступного вечора з’явився міст для цифрових мод — під Windows, Linux і macOS.
У квітні, через сім тижнів після того показу, паралельно йшла активність спецпозивним EN40CNP до 40-х роковин Чорнобиля. Два тижні, 1565 зв’язків, кілька операторів — і весь лог зводили руками: платформа на той момент ще не була готова до бойового застосування. Той досвід найточніше сформулював Віталій UT0UI: «зливати логи постфактум руками — це те ще дрочилово».
До серпня вона була готова. Нижче — що з цього вийшло: платформа uahamaward.com, на якій нагорода «35 річниця незалежності України» провела 17 387 зв’язків за 31 день, і жоден із них ніхто не зводив руками — ні під час місяця, ні після нього.
Увесь серпень 2026 року в ефірі працювала нагорода «35 річниця незалежності України». За 31 день активатори провели 17 387 зв’язків із 8 226 різними станціями з 99 країн. Кожен рядок логу — це час, частота, діапазон, режим, позивний кореспондента, його локатор і рапорт. Разом виходить доволі рідкісна річ: місяць безперервних спостережень за короткими хвилями, зроблений не приладом, а людьми.
Нижче — те, що з цього видно. Не «нагорода вдалася», а конкретні числа: коли ефір відкривався, чому суботи важать більше за сонце, як далеко дістає FT8 порівняно з SSB, і чому радіоспорт залишається хобі заможних країн.