Skip to main content

МКС і супутники на портативку: частоти, SSTV, APRS, Meteor

· 14 min read
UR3PKI
Software Engineer

«Чи можна почути МКС на звичайну рацію?» — це питання в обох великих українських радіоаматорських групах ставлять щоразу, коли станція починає передавати картинки. Можна, і для прийому не потрібні ні позивний, ні дорога апаратура. Але половина інструкцій в інтернеті застаріла: супутники NOAA вимкнули ще 2025 року, а SSTV і APRS з МКС переїхали з 2 м на 70 см.

У групі UARO є ціла гілка «Космос: супутники і тп», де учасники щотижня викладають прийняті картинки разом із налаштуваннями. Я зібрав їхній досвід, звірив частоти з AMSAT, ARISS і NOAA і порахував доплер на калькуляторі цього сайту. Стан — листопад 2026 року.

Передача — лише з позивним

Прийом жодного дозволу не потребує. Передавати на супутник чи МКС можна тільки з позивним, і навіть із ним передавання зараз обмежене. Що дозволено сьогодні, треба дізнаватися в офіційних джерелах: чому так і де шукати — у розділі «Воєнний стан». Усе про передачу нижче — довідка на потім, а не дозвіл вийти в ефір.

Що змінилося за рік​

  • NOAA більше немає. За повідомленнями NOAA OSPO, NOAA-18 вивели з експлуатації 6 червня 2025 року, NOAA-19 — позапланово, 13 серпня, NOAA-15 — 19 серпня. Інструкції про APT і WXtoImg застаріли: на 137 МГц лишилися тільки Meteor.
  • SSTV з МКС — на 70 см. У квітні 2025 року картинки ще йшли на 145,800 МГц у режимі PD120 (AMSAT-UK). Усі серії 2026 року, які я знайшов (п'ять, з квітня по листопад), — на 437,550 МГц у режимі Robot 36.
  • APRS МКС — теж на 70 см, на 437,825 МГц замість 145,825. Репітер лишився, де був.

МКС: чотири режими​

ЩоЧастотаЯк
Голос екіпажу145,800 МГцFM, лише прийом; переважно сеанси ARISS зі школами
SSTV437,550 МГцFM, Robot 36: картинка 36 с, пауза 2 хв; кілька серій на рік
Репітервихід 437,800 МГц, вхід 145,990 МГцFM, на передачу тон 67,0 Гц
APRS-діджипітер437,825 МГцпакети 1200 бод, позивний RS0ISS, у шляху ARISS або APRSAT

Частоти — за бюлетенем AMSAT ANS-319 від 15 листопада 2026 року. Репітер стоїть у модулі Columbus, а SSTV і APRS по черзі веде радіостанція службового модуля, яку ARISS досі налагоджує. Під час виходів у відкритий космос і стикувань радіостанції вимикають, тож перед прольотом гляньте status.amsat.org: рядки ISS [FM], ISS [SSTV] і ISS [UHF Digi] показують, що чули інші за останні дні.

Голосу на 145,800 МГц у групі URS радять не чекати: екіпаж виходить в ефір рідко, а розклад сеансів зі школами публікує бельгійська AMSAT-ON. Зате вихід репітера на 437,800 МГц чути майже на кожному прольоті — з нього й починайте. Вхідна частота 144,990 МГц, яка гуляє інтернетом і плутала учасників UARO, помилкова: правильно 145,990.

Коли пролітає​

Найвищий проліт МКС від обрію до обрію триває близько 10 хвилин: так виходить із періоду й радіуса зони видимості, які калькулятор супутникового зв'язку дає для висоти 420 км.

  • Look4Sat для Android — безкоштовна, з відкритим кодом і українським інтерфейсом. Рахує прольоти без інтернету, показує напрямок і частоту з поправкою на доплер, а з версії 4.4.0 (червень 2026 року) декодує SSTV.
  • Gpredict на комп'ютері — те саме плюс керування рацією чи SDR через Hamlib, щоб доплер підкручувався сам.
  • Heavens-Above і N2YO — у браузері. Їхні «visible» і «not visible» стосуються очей, а не радіо: «невидимий» денний проліт так само чутно. На цьому в UARO спотикалися не раз.

Вибирайте високі прольоти. На штатну антену в учасників груп виходило на прольотах вище 60°, а з Yagi на 70 см картинки SSTV ловили навіть на висоті 2°.

Доплер: на скільки крутити​

На початку прольоту супутник летить на вас, і частота, яку ви чуєте, вища за номінал, наприкінці — нижча. Для МКС на обрії радіальна швидкість близько 7,2 км/с, і калькулятор дає зсув ±3,5 кГц на 145,8 МГц і ±10,5 кГц на 437,8 МГц.

На 2 м цього можна не помічати: FM-приймач у широкій смузі такий зсув витримує. На 70 см — уже ні: сигнал хрипить або зникає, хоча супутник ще високо. Як описали в групі URS, варто підкрутити частоту — і він миттю стає гучним.

Посібник AMSAT для початківців радить почати на 10 кГц вище номіналу, а коли сигнал захрипить — іти вниз кроками по 5 кГц, щоб наприкінці опинитися на 10 кГц нижче. Передачу не чіпають. Тому в пам'ять записують драбинку (МГц):

СхідПідйомНайвищеСпускЗахід
Репітер МКС, прийом437,810437,805437,800437,795437,790
SSTV МКС437,560437,555437,550437,545437,540
SO-50, прийом436,805436,800436,795436,790436,785

Драбинку для SSTV дає сама ARISS у довідці, для SO-50 — AMSAT. Для репітера я переніс той самий крок, і учасники UARO радять так само. Передача весь проліт на 145,990 МГц (для SO-50 — 145,850) з тоном 67,0 Гц. Канал перемикайте в паузі: Регламент (розділ VII, п. 19, пп. 9) забороняє «переналаштовувати передавач по діапазону в режимі випромінювання».

Кожна сходинка — окремий канал. Стовпці CHIRP описано в статті про репітери: тут Duplex split, в Offset — частота передачі, Tone Mode Tone. Драйвер заводської прошивки UV-K5 режиму split не має, тож там ставлять Duplex - і різницю: для прийому на 437,800 МГц це 291,810 МГц. Смуга — широка (FM, а не NFM): її для SSTV з МКС радить і AMSAT-UK. Автоматичний доплер на UV-K5 дає прошивка LOSEHU, але, за описом автора, лише з перепаяною мікросхемою EEPROM від 1 Мбіт; про прошивки загалом — у статті про UV-K5.

Напівдуплекс і перша передача​

Більшість дешевих портативок, зокрема Baofeng UV-5R і Quansheng UV-K5, — напівдуплексні: поки ви передаєте, приймач мовчить. Через супутник це означає, що ви не чуєте, чи пробилися, і легко накладаєтеся на інших. AMSAT вважає прослуховування себе дуже бажаним, хоч і не обов'язковим. Його дають рація з повним дуплексом або друга рація чи SDR на прийом із навушниками; однією дводіапазонною антеною тоді працюють через дуплексер. Правила з того ж посібника: не чуєте супутник — не передавайте; CQ не кличуть; обмін короткий — позивний і QTH-локатор.

Регламент аматорського радіозв'язку (розділ III, п. 11, і таблиця 12 додатка 2) відводить під зв'язок через супутники 145,806–146,000 МГц і 435–438 МГц з потужністю до 5 Вт для всіх трьох кваліфікацій, A, B і C, а 145,800 МГц позначає як «SAT (приймальна)». Репітер МКС при цьому переповнений: у UARO скаржилися, що п'ятьма ватами треба «перекричати італійців і німців з їхніми 50–100 Вт і авторотаторами». Учасник, який вийшов на МКС о 4-й ранку, а на SO-50 — о 5-й, застав там тишу.

FM-супутники​

Крім МКС, на портативку зараз можна працювати через три FM-супутники:

СупутникПередачаПрийомОсобливість
МКС145,990 МГц, тон 67,0 Гц437,800 МГцнайгучніший
SO-50145,850 МГц, тон 67,0 Гц436,795 МГцспершу «розбудити» тоном 74,4 Гц
AO-123145,850 МГц, тон 67,0 Гц435,400 МГцпрацює з перервами
SO-131145,925 МГц436,888 МГцзапущений 1 жовтня 2026 року; телеметрія може перебити розмову

Частоти — з переліку FM-супутників AMSAT від 15 листопада 2026 року, а що всі вони живі, видно зі звітів на status.amsat.org за 15–20 листопада. AO-91, PO-101 і TEVEL зі старих інструкцій, за тим самим переліком, зараз ненадійні: AO-91 через стан батареї не вмикають у тіні Землі, PO-101, можливо, виходить з ладу, TEVEL2 стабільно не працює.

SO-50 літає з 2002 року, і з нього в групах радять починати. Транспондер вмикається на 10 хвилин, якщо дві секунди передати несучу на 145,850 МГц з тоном 74,4 Гц, тож першим у пам'ять ставлять канал «увімкнення», а за ним драбинку з тоном 67,0 Гц. Передавач у SO-50 близько 250 мВт, і на штатну антену його ледве чути. Учасник URS підсумував: на краях прольоту без 7–9 елементів нема сенсу, а над головою «гримить». AMSAT попереджає, що частота SO-50 часом стрибає вгору — тоді й крок робіть угору.

Антена для портативки​

Штатна «резинка». Репітер і голос МКС на високих прольотах чути на неї, в обох групах це підтверджували не раз. SSTV на неї в учасників UARO декодувалося на прольотах 64° і 83°. SO-50 — уже на межі. Штир не випромінює з кінчика, тож коли супутник високо, рацію тримають не вертикально, а боком до нього, як радить і AMSAT.

Ручна Yagi дає найбільший приріст. Для прийому в групах беруть 5–7 елементів на 70 см, для роботи через супутники — дводіапазонні: Arrow II (3 елементи на 2 м і 7 на 70 см, є версія з дуплексером) чи логоперіодичну Elk. Самому можна зібрати Moxon на 2 м і 5-елементну Yagi на 70 см на одній рейці за M1GEO або порахувати свою в калькуляторах Yagi і Moxon. Поляризація сигналу з орбіти змінюється, тож Yagi не лише ведуть за супутником, а й повертають навколо осі, шукаючи найгучніший сигнал.

Ненаправлені eggbeater, турнікет чи ATA крутити не треба, але й підсилення в них немає. На eggbeater у групі URS працювали через AO-123 і SO-50 і оцінили її як «краще, ніж Yagi з руки, але гірше, ніж дві крос-Yagi на поворотці». Загальне про антени на 2 м і 70 см — у статті про першу антену.

SSTV з МКС: як прийняти картинку​

Серія триває кілька днів: МКС по колу передає набір картинок, кожну 36 секунд, з паузою 2 хвилини. За високий проліт виходить три-чотири картинки. Анонси серій публікують AMSAT-UK і SSTV.org.uk.

  1. Рація — на 437,550 МГц з драбинкою, широка смуга, шумодав вимкнений повністю: для слабких супутників AMSAT радить тримати його відкритим.
  2. Телефон — Robot36 для Android: декодує з мікрофона, файла або звуку іншої програми.
  3. Комп'ютер — MMSSTV для Windows або QSSTV для Linux; дехто в UARO віддає перевагу RX-SSTV.
  4. Кабель, а не акустика. Телефон біля динаміка ловить шум кімнати й луну. Автор Robot36 радить кабель до мікрофонного входу через звуковий трансформатор 1:1 і дільник; номінали — у README.
  5. Або SDR: з ним пишуть увесь проліт і декодують потім. На Windows SkyRoof від VE3NEA сам тримає доплер і декодує SSTV.

Що краще, рація з кабелем чи SDR, — у групі сперечаються. В одного учасника UARO рація з 7-елементною Yagi декодувала картинки від 1–2° над обрієм, а SDR на ту саму антену — лише від 20°. Інші вважають, що запис через SDR дає кращу якість, ніж звук рації в телефон.

Прийняті картинки завантажують у галерею ARISS, звідти ж замовляють електронний диплом. Заявки, за довідкою ARISS, приймають під час серії й приблизно 72 години після неї.

SSTV часом передають і малі супутники, наприклад німецький SONATE-2 — на 145,880 МГц у режимі Martin M1 за розкладом Вюрцбурзького університету.

APRS через МКС​

Діджипітер МКС ретранслює звичайні APRS-пакети 1200 бод на 437,825 МГц: прийом і передача на одній частоті, позивний RS0ISS, у шляху пакета — ARISS або APRSAT (AMSAT-SE). Старі налаштування на 145,825 МГц треба змінити: там тепер чути хіба інші супутники, наприклад діджипітер SONATE-2.

Приймати пакети можна будь-чим, що декодує AFSK 1200: на Android — APRSdroid зі звуком із рації, на комп'ютері — Direwolf з SDR. Сто останніх пакетів, що пройшли через МКС, показує сторінка ARISS.

Для передачі, крім позивного, на 70 см доведеться врахувати доплер в обидва боки: на сході МКС чути вище за номінал, а передавати треба нижче, на заході — навпаки. І пам'ятайте, що звичайний APRS-маяк — це ваші координати на публічній карті.

Meteor: картинки Землі замість NOAA​

Після NOAA на 137 МГц лишилися два російські метеосупутники, Meteor-M № 2-3 і № 2-4. Вони передають кольорові знімки в цифровому режимі LRPT на 137,9 МГц (запасна — 137,1 МГц). Сигнал завширшки понад 100 кГц, тож рація тут не годиться, потрібен SDR. Що це і як його підключити — в окремій статті. Новачки в UARO починають із RTL-SDR, V-диполя і SatDump.

V-диполь — два штирі по 53,4 см, розведені на 120° і покладені горизонтально вздовж осі північ — південь (RTL-SDR Blog). Горизонтальна поляризація коштує близько 3 дБ сигналу супутника, зате на 20 дБ приглушує вертикально поляризовані наземні станції, які інакше перевантажують дешевий SDR. Надворі він працює помітно краще, ніж за вікном.

Налаштування — з посібника Якопо Кассініса з команди SatDump:

  • конвеєр METEOR M2-x LRPT 72k, частота Primary — 137,9 МГц;
  • частота дискретизації RTL-SDR 1,024 Msps, і ніколи не 250 ksps;
  • RTL AGC і Tuner AGC вимкнені, підсилення без LNA майже максимальне, з фільтрованим LNA на 137 МГц — близько 25;
  • доплер не коригувати: демодулятор тримає частоту сам, а поправка з Gpredict чи Orbitron лише зриває захоплення. Зсув тут і так невеликий, близько ±3 кГц за калькулятором.

Стабільна SatDump 1.2.2 вийшла ще в листопаді 2024 року, а в групі здебільшого ставлять нічні збірки гілки 2.0 (позначені як alpha). У них є запис прольотів за розкладом: Recorder, панель Tracking, вікно Schedule and Config; координати станції спершу вписують у налаштування.

Для постійної станції Кассініс радить QFH, а в UARO багато хто будує турнікет, зокрема асиметричний (ATA): кажуть, він простіший, а небо покриває так само. Чи QFH «глухий» прямо над головою, у групі сперечаються. І нюанс: у Meteor-M № 2-3 антена розкрилася неправильно, тож для нього QFH не найкращий вибір, а V-диполь у руках можна нахилити.

Що я б порадив​

  1. Почніть зі слухання. Look4Sat, високий проліт МКС, 437,800 МГц із драбинкою, шумодав вимкнений. Дозвіл на це не потрібен.
  2. Запишіть драбинки в пам'ять заздалегідь: репітер, SSTV, SO-50. Під час прольоту на програмування часу немає.
  3. Перевіряйте стан перед прольотом на status.amsat.org: радіостанції МКС вимикають, а SSTV і APRS за рік змінили частоти.
  4. Yagi на 70 см — найкраще вкладення: і для SSTV, і для FM-супутників.
  5. Картинки Землі щодня, без анонсів — RTL-SDR, V-диполь і SatDump на Meteor.
  6. Передача — коли буде позивний і дозволить ситуація. Тоді знадобиться друга рація або SDR на прийом, щоб чути себе.

Де стежити далі: status.amsat.org, щотижневі бюлетені AMSAT ANS, AMSAT-UK і гілки «Космос» у групах UARO та URS.