ILS і VOR: як працюють курсовий, глісадний маяк і радіомаяк
ILS — система посадки за приладами: вона точно веде літак до смуги і вбік (курсовий маяк, localizer), і вгору-вниз (глісадний маяк, glide), навіть коли нічого не видно. В основі — два радіопромені з амплітудною модуляцією двома тонами, 90 і 150 Гц. Літак вимірює різницю глибин модуляції цих тонів (DDM): на осі вона нульова, а з різних боків від неї має різний знак. Пілот чи автопілот виправляє курс, щоб стрілка повернулася в центр. Систему стандартизовано ICAO (додаток 10).
| Величина | Значення |
|---|---|
| Курсовий маяк (УКХ) | 108–112 МГц |
| Глісадний маяк (ДМХ) | 329–335 МГц |
| Тони модуляції | 90 / 150 Гц |
| Номінальний кут глісади | 3° |
Аеропорти України закриті для цивільних рейсів з лютого 2022 року, тож ILS біля вас може не працювати. Як і з рештою авіації, усе, що стосується військових аеродромів, не публікуйте (картка 14, стаття 114-2 КК).
Загальна картина
Обидва промені випромінюються з землі. Курсовий маяк задає вісь смуги, глісадний — лінію зниження. Якщо дивитися з літака, що заходить на посадку, тон 90 Гц переважає ліворуч (або вгорі), 150 Гц — праворуч (або внизу).
З чого складається
| Елемент | Що робить | Варто знати |
|---|---|---|
| Курсовий маяк (LOC) | Веде по горизонталі, вісь смуги | УКХ, 108,10–111,95 МГц. Антена — в кінці смуги |
| Глісадний маяк (GS) | Веде по вертикалі, кут зниження | ДМХ, 329,15–335,00 МГц. Антена — біля порога, збоку від осі |
| Маркери | Позначають відстань до порога | 75 МГц. Їх стає дедалі менше |
| DME | Відстань до смуги | Частота спарена з LOC, часто замінює маркери |
| Вогні підходу | Перехід на візуальне керування | Вогні вздовж осі перед порогом |
| Монітори | Безперервний контроль | Перемикають на резервний передавач або вимикають випромінювання, якщо сигнал вийшов за допуски |
Принцип: два тони
- Глибина модуляції кожного тону залежить від того, де літак у промені.
- На осі обидва тони мають однакову глибину — DDM нульова. Збоку один із тонів переважає.
- Приймач розділяє тони фільтрами, міряє їхні амплітуди й обчислює відхилення.
DDM залежно від відхилення
Біля осі DDM росте пропорційно відхиленню — звідси пропорційне керування. За межами повної шкали вона й далі повільно росте, тож напрямок виправлення зберігається навіть за великих відхилень.
Що показує кабіна
| Де літак | Переважає тон | Стрілка | Як виправити |
|---|---|---|---|
| Ліворуч від осі | 90 Гц | Стрілка курсу праворуч | Праворуч |
| Праворуч від осі | 150 Гц | Стрілка курсу ліворуч | Ліворуч |
| Вище глісади | 90 Гц | Стрілка глісади внизу | Знижуватися |
| Нижче глісади | 150 Гц | Стрілка глісади вгорі | Набрати висоту чи зменшити зниження |
Стрілка показує, де лінія, якою треба летіти: вона «йде до осі». Летите на стрілку — повертаєтеся в промінь.
Радіо в цифрах
| Курсовий | Глісадний | |
|---|---|---|
| Смуга | 108,10–111,95 МГц (УКХ) | 329,15–335,00 МГц (ДМХ) |
| Канали | 40 каналів. Цифра сотень кілогерців непарна (108,10, 108,15, 108,30...) | Частота спарена з кожною частотою курсового |
| Модуляція | AM, 90 і 150 Гц, на осі по 20 % | AM, 90 і 150 Гц, на осі по 40 % |
| Переважає | 90 Гц ліворуч, 150 Гц праворуч (з боку підходу) | 90 Гц вгорі, 150 Гц внизу |
| Повна шкала | DDM 0,155 (сектор курсу близько 5°, налаштовується від 3° до 6°) | DDM 0,175 (близько ±0,7° довкола глісади) |
| Покриття | ±10° до 25 морських миль, ±35° до 17 миль | ±8° до 10 миль, від 0,45 до 1,75 кута глісади |
| Позивний | Морзе з 2–3 літер після «I», тон 1020 Гц | Власного немає |
| Поляризація | Горизонтальна | Горизонтальна |
Пари частот: 108,10 МГц — 334,70 МГц, 108,15 — 334,55, 110,30 — 335,00, 110,50 — 329,60, 111,90 — 331,10, 111,95 — 330,95.
Маркери
| Маркер | Тон | Лампа | Де зазвичай |
|---|---|---|---|
| Зовнішній (OM) | 400 Гц, тире | Синя | Близько 7 км від порога |
| Середній (MM) | 1300 Гц, крапки й тире по черзі | Бурштинова | Близько 1 км від порога |
| Внутрішній (IM) | 3000 Гц, крапки | Біла | Кілька сотень метрів від порога |
Розташування залежить від смуги й публікується на схемах заходу на посадку.
Категорії заходу
| Категорія | Висота прийняття рішення | RVR (видимість уздовж смуги) |
|---|---|---|
| CAT I | 60 м (200 футів) і більше | 550 м і більше (або видимість 800 м) |
| CAT II | 30–60 м (100–200 футів) | 300 м і більше |
| CAT IIIA | Менше 30 м або без неї | Близько 200 м і більше |
| CAT IIIB | Менше 15 м або без неї | Приблизно 50–200 м |
| CAT IIIC | Немає | Немає (в експлуатації зазвичай не застосовують) |
Значення орієнтовні (ICAO і EASA), точні правила залежать від країни й експлуатанта. Яку категорію можна використати насправді, визначає і наземне обладнання, і обладнання літака, і кваліфікація екіпажу.
Пастки й обмеження
- Хибні глісади: глісадний маяк випромінює ще й паразитні пелюстки над справжньою глісадою (біля 6° і 9°). Тому на глісаду виходять знизу.
- Задній промінь: курсовий маяк світить і назад, і якщо необережно ним летіти, показання будуть дзеркальні.
- Критичні зони: машини й літаки мусять стояти за місцями очікування, бо вони відбивають промені й спотворюють їх.
- Рельєф і будівлі: відбиття від землі чи будинків роблять вісь чи глісаду хвилястою.
- Лише одна траєкторія: ILS дозволяє тільки прямий захід. Супутникові альтернативи — GLS (GBAS) і LPV (SBAS).
VOR: всенапрямлений радіомаяк
VOR (VHF Omnidirectional Range) — наземний маяк, за яким літак визначає свій азимут: кут, під яким він бачить маяк, від 0 до 360° відносно магнітної півночі (радіал). Двох чи трьох VOR досить, щоб знайти себе на карті; повітряні траси часто перетинаються саме на VOR. Він живе в тій самій смузі, що й курсові маяки ILS.
| VOR | |
|---|---|
| Смуга | 108,00–117,95 МГц, канали через 50 кГц. Від 108 до 111,95 МГц парні десяті (108,00, 108,20...) — VOR, непарні (108,10, 108,15...) — курсові маяки ILS |
| Принцип | Маяк передає два сигнали 30 Гц. Опорний однаковий в усі боки (піднесуча 9960 Гц із частотною модуляцією 30 Гц). Змінний обертається з діаграмою антени: його зсув фази відносно опорного дорівнює азимуту літака |
| Модуляція | AM: несуча + змінні 30 Гц + піднесуча 9960 Гц (FM, ±480 Гц) + позивний Морзе |
| Позивний | Морзе з 2–3 літер, тон 1020 Гц, приблизно раз на 30 с; на деяких маяках ще й голос |
| Поляризація | Горизонтальна |
| Дальність | Пряма видимість: до близько 200 морських миль (370 км) на великій висоті, значно менше низько чи на землі |
| Варіант | DVOR (доплерівський VOR) дає той самий результат через ефект Доплера: точніший, такі ставлять тепер. Для приймача нічого не змінюється |
| Супутник | DME міряє відстань до маяка (ДМХ, 962–1213 МГц), частота спарена з VOR |
У Європі VOR поступово скорочують на користь GNSS (картка 27): лишають мінімальну мережу як резерв.
Як послухати VOR
- Приймач: донгл RTL-SDR в AM або UV-K1 в AM, якщо діапазон прошивки опускається до 108 МГц (перевірте).
- Антена: горизонтальний диполь близько 1,25 м на 113 МГц (розмір — картка 1, рядок «ILS: курсовий маяк»).
- Що чути: позивний Морзе на 1020 Гц, часом голос. Сигналів 30 Гц і 9960 Гц на слух не почуєте (перший занизький, другий відфільтровано); їх видно в спектрі звуку (FFT).
- Що з цього взяти: за позивним можна впізнати маяк (літери є на авіаційних картах) і прикинути, наскільки ви далеко від аеропорту чи траси.
Як прийняти й побачити ILS
| Що | Подробиці |
|---|---|
| Приймач | Донгл RTL-SDR в AM (картка 3) |
| Антена | Горизонтальний диполь (горизонтальна поляризація): розміри — у картці 1, рядки ILS (два рівні плечі, кожне — половина вказаної довжини) |
| Програми | SDR++, SDR# чи GQRX — слухати; Audacity або скрипт на Python (FFT) — міряти |
| Що чути | Позивний Морзе курсового маяка (1020 Гц) |
| Що виміряти | У спектрі звуку дві лінії, 90 і 150 Гц. Їхнє співвідношення змінюється залежно від того, де ви в промені |
Прийняти можна лише поблизу аеропорту, і найкраще — на осі заходу: курсовий маяк світить уперед від смуги й мало в боки. Глісадний ще вужчий.
ILS — навігаційний засіб, від якого залежить безпека. Ніколи не використовуйте його для навігації й ніколи не передавайте на цих частотах: завада може коштувати життів і суворо карається.