Логіка й системи числення: двійкова, шістнадцяткова, таблиця ASCII
Цифрова схема знає лише два стани: 0 (низька напруга, хибність) і 1 (висока напруга, істинність). Логічні елементи (символи — у картці 54) поєднують ці 0 і 1; числа записують у двійковій системі (основа 2), а для читабельності — у шістнадцятковій (основа 16, одна цифра на 4 біти); текст кодують в ASCII, по числу на символ. Усе це трапляється в прошивках, налаштуваннях у пам'яті (EEPROM) рацій, декодерах (картка 50) і кадрах APRS та KISS (картки 36 і 37).
Таблиці істинності
| A | B | І (AND) | АБО (OR) | І-НЕ (NAND) | АБО-НЕ (NOR) | Виключне АБО (XOR) | XNOR |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 1 | 0 | 1 |
| 0 | 1 | 0 | 1 | 1 | 0 | 1 | 0 |
| 1 | 0 | 0 | 1 | 1 | 0 | 1 | 0 |
| 1 | 1 | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | 1 |
| Елемент | Що робить | Запис | Варто знати |
|---|---|---|---|
| НЕ (NOT) | Інвертує: 0 дає 1, 1 дає 0 | S = /A, ¬A, !A, ~A | Один вхід; кружечок на символі означає «інвертовано» |
| І (AND) | 1, лише якщо і A, і B дорівнюють 1 | S = A · B, A & B | Як множення: один нуль дає 0. Два вимикачі послідовно |
| АБО (OR) | 1, якщо A чи B (чи обидва) дорівнюють 1 | S = A + B, A | B | Досить однієї одиниці. Два вимикачі паралельно |
| Виключне АБО (XOR) | 1, якщо A і B різні | S = A ⊕ B, A ^ B | Додавання без перенесення; для перевірки парності й кодів із виправленням помилок |
| І-НЕ, АБО-НЕ | І чи АБО, за якими НЕ | S = /(A · B), /(A + B) | Із самих NAND (чи самих NOR) можна збудувати будь-які інші елементи |
Закони де Моргана: /(A · B) = /A + /B і /(A + B) = /A · /B. На байті операції йдуть побітово: І з маскою залишає біти (1011 0110 І 0000 1111 = 0000 0110), АБО встановлює в 1, XOR інвертує.
Десяткова, двійкова, шістнадцяткова, вісімкова
| Дес. | Двійк. | Шістн. | Вісімк. | Дес. | Двійк. | Шістн. | Вісімк. |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 0 | 0000 | 0 | 0 | 8 | 1000 | 8 | 10 |
| 1 | 0001 | 1 | 1 | 9 | 1001 | 9 | 11 |
| 2 | 0010 | 2 | 2 | 10 | 1010 | A | 12 |
| 3 | 0011 | 3 | 3 | 11 | 1011 | B | 13 |
| 4 | 0100 | 4 | 4 | 12 | 1100 | C | 14 |
| 5 | 0101 | 5 | 5 | 13 | 1101 | D | 15 |
| 6 | 0110 | 6 | 6 | 14 | 1110 | E | 16 |
| 7 | 0111 | 7 | 7 | 15 | 1111 | F | 17 |
| Вага біта | b7 | b6 | b5 | b4 | b3 | b2 | b1 | b0 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Значення | 128 | 64 | 32 | 16 | 8 | 4 | 2 | 1 |
| Приклад: 65 = 0x41 = «A» | 0 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 |
| Степінь | Значення | Що це |
|---|---|---|
| 2⁴ | 16 | Одна шістнадцяткова цифра (4 біти, тетрада) |
| 2⁷ | 128 | Символи ASCII |
| 2⁸ | 256 | Байт (0–255, 00–FF) |
| 2¹⁰ | 1 024 | 1 КіБ (кібібайт; 1 кБ = 1 000 байтів) |
| 2¹² | 4 096 | 4 КіБ (розмір пам'яті застосунку UV-K) |
| 2¹⁶ | 65 536 | 16-бітне слово (0–FFFF) |
| 2²⁰ | 1 048 576 | 1 МіБ |
| 2³² | 4 294 967 296 | 32-бітне слово (0–FFFF FFFF) |
Як переводити й записувати
- Десяткове → двійкове: ділимо на 2, записуємо остачі й читаємо їх знизу вгору. 13: 13/2 = 6 остача 1, 6/2 = 3 остача 0, 3/2 = 1 остача 1, 1/2 = 0 остача 1 → 1101.
- Двійкове ↔ шістнадцяткове: групуємо біти по 4 справа наліво, одна цифра на групу. 1011 0110 = B6; 3F = 0011 1111.
- Шістнадцяткове → десяткове: кожна цифра важить у 16 разів більше за праву. 3F = 3 × 16 + 15 = 63; 1A2 = 1 × 256 + 10 × 16 + 2 = 418.
- Запис: шістнадцяткове — 0x3F (мова C, прошивки), 3Fh, $3F; двійкове — 0b1010, %1010. Без префікса 10 може означати десять, два чи шістнадцять: завжди вказуйте основу.
- Від'ємні числа (доповняльний код): на 8 бітах — від −128 до +127; FF = −1, 80 = −128. Щоб змінити знак: інвертуйте всі біти й додайте 1.
- Перевірка: калькулятор комп'ютера чи телефона має режим «програміст», що переводить між системами.
Таблиця ASCII (коди 0–127)
| Молодша \ Старша | 0x | 1x | 2x | 3x | 4x | 5x | 6x | 7x |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| x0 | NUL 0 | DLE 16 | пробіл 32 | 0 48 | @ 64 | P 80 | ` 96 | p 112 |
| x1 | SOH 1 | DC1 17 | ! 33 | 1 49 | A 65 | Q 81 | a 97 | q 113 |
| x2 | STX 2 | DC2 18 | " 34 | 2 50 | B 66 | R 82 | b 98 | r 114 |
| x3 | ETX 3 | DC3 19 | # 35 | 3 51 | C 67 | S 83 | c 99 | s 115 |
| x4 | EOT 4 | DC4 20 | $ 36 | 4 52 | D 68 | T 84 | d 100 | t 116 |
| x5 | ENQ 5 | NAK 21 | % 37 | 5 53 | E 69 | U 85 | e 101 | u 117 |
| x6 | ACK 6 | SYN 22 | & 38 | 6 54 | F 70 | V 86 | f 102 | v 118 |
| x7 | BEL 7 | ETB 23 | ' 39 | 7 55 | G 71 | W 87 | g 103 | w 119 |
| x8 | BS 8 | CAN 24 | ( 40 | 8 56 | H 72 | X 88 | h 104 | x 120 |
| x9 | HT 9 | EM 25 | ) 41 | 9 57 | I 73 | Y 89 | i 105 | y 121 |
| xA | LF 10 | SUB 26 | * 42 | : 58 | J 74 | Z 90 | j 106 | z 122 |
| xB | VT 11 | ESC 27 | + 43 | ; 59 | K 75 | [ 91 | k 107 | { 123 |
| xC | FF 12 | FS 28 | , 44 | < 60 | L 76 | \ 92 | l 108 | | 124 |
| xD | CR 13 | GS 29 | - 45 | = 61 | M 77 | ] 93 | m 109 | } 125 |
| xE | SO 14 | RS 30 | . 46 | > 62 | N 78 | ^ 94 | n 110 | ~ 126 |
| xF | SI 15 | US 31 | / 47 | ? 63 | O 79 | _ 95 | o 111 | DEL 127 |
Як читати: старша шістнадцяткова цифра — у стовпці, молодша — у рядку, десятковий код — поруч. «A» стоїть у стовпці 4x, рядку x1: 0x41 = 65. Малі літери — це великі + 32 (0x20): «a» = 0x61 = 97. Цифри 0–9 — це 0x30–0x39 (48–57). Понад 127 коди залежать від кодової сторінки; сьогодні UTF-8 зберігає 128 кодів ASCII, а кирилицю кодує двома байтами (наприклад, «ї» = D1 97).
Керівні символи, що трапляються в радіо
| Код | Шістн. | Назва | Значення | Де трапляється |
|---|---|---|---|---|
| 7 | 07 | BEL | Дзвінок | RTTY (сигнал дзвінка), послідовні термінали |
| 8 | 08 | BS | Повернення на крок | Клавіатури, термінали |
| 9 | 09 | HT | Табуляція | Текстові файли, журнали зв'язків |
| 10 | 0A | LF | Новий рядок | Кінець рядка в Linux і macOS; у RTTY — CR CR LF |
| 13 | 0D | CR | Повернення каретки | Кінець рядка CR LF у Windows, команди AT і TNC |
| 17 / 19 | 11 / 13 | DC1 / DC3 | XON / XOFF | Керування потоком послідовного зв'язку (TNC, модем) |
| 27 | 1B | ESC | Escape | Команди принтерів і терміналів |
| 127 | 7F | DEL | Стирання | На перфострічці — усі отвори пробиті: символ стерто |
Кадр KISS (TNC, картка 37) починається й закінчується байтом C0 (FEND); C0 у даних стає DB DC, а DB — DB DD. Адреси й налаштування в пам'яті EEPROM рацій (CHIRP, UV Studio) показують у шістнадцятковому вигляді. RTTY використовує не ASCII, а 5-бітний код Бодо (ITA2) із символом перемикання «літери / цифри» (картка 33).