Сигнали на водоспаді SDR: як розпізнати 100 сигналів з вигляду
Водоспад (waterfall) SDR чи програми-декодера показує частоту впоперек, час, що біжить донизу, і силу кольором (тут темно-синій — нічого, помаранчевий — сильно). Кожна модуляція лишає на ньому впізнавану форму. Картка 5 розпізнає сигнал на слух, ця — на око: вони доповнюють одна одну.
Метод: п'ять поглядів на водоспад
- Яка ширина? Виміряйте курсором програми. Менше 100 Гц: CW, PSK31, FT8, WSPR. 2–3 кГц: SSB, RTTY, SSTV, факс, КХ-дані. 6–12,5 кГц: AM, вузька FM, DMR і цифровий голос, POCSAG. Понад 100 кГц: FM-мовлення, DAB+, Wi-Fi, Bluetooth.
- Як він живе в часі? Безперервно (несуча, мовлення, радіозонд, OFDM), у ритмі голосу (SSB, FM), короткими посилками (APRS, AIS, ACARS, DMR) чи регулярними циклами: 15 с у FT8, 2 хвилини у WSPR, 50 с у маяка 406 МГц.
- Які лінії? Одна тонка (CW, несуча), дві паралельні (FSK: RTTY, NAVTEX, POCSAG), кілька нерухомих (DTMF, Selcall, MFSK), рівний блок із чіткими краями (OFDM, 4FSK), діагональ (LoRa, зондувач), розкидані точки (Bluetooth, датчики 433 МГц, ADS-B).
- Що в центрі? Нерухома несуча з двома однаковими боками — AM, ACARS, сирена ELT. Нічого в центрі й один бік — SSB. Сигнал, що «танцює» навколо своєї частоти, — FM.
- Де він і що чути? Діапазон уже підказує службу (картки 11 і 12), звук підтверджує (картка 5). Щоб вирішити остаточно — SigID (картка 43) чи декодер режиму, і порівняння з прикладами нижче.
| Що бачите | Спершу подумайте про | Приклади нижче |
|---|---|---|
| Тонка лінія, вмикається й вимикається | Морзе | CW |
| Несуча в центрі, два однакові боки | AM | AM, ACARS, ELT |
| Один бік, без несучої | SSB | SSB |
| Дві паралельні лінії | FSK | RTTY, NAVTEX, POCSAG |
| Смужки по 50 Гц кожні 15 с | FT8 | FT8 |
| Суцільний прямокутник, чіткі краї | OFDM чи 4FSK | OFDM, 4FSK, VARA |
| Діагоналі | Chirp | LoRa, зондувач |
| Дрібні точки всюди | Стрибки чи імпульси | Bluetooth, OOK, ADS-B |
Як читати приклади. Ліворуч — що робить сигнал: несучу сповільнено, щоб було видно її коливання, або намальовано миттєву частоту. Праворуч — його водоспад. Сигнали змодельовано для книги, це не записи: форма правильна, масштаби спрощено; де масштаб довелося змінити (ADS-B, AIS, POCSAG, Bluetooth), текст про це каже. Для сигналів, доданих з ідентифікатора VSISA автора (github.com/ic3fr/VSISA), ліва частина показує усереднений спектр: як потужність розподілена за частотами за весь час сигналу. Підписи на картинках — французькою.
Аналоговий голос
AM: амплітудна модуляція
Крива. Сила несучої йде за звуком: крива «надувається» й «спадає». Водоспад. Нерухома лінія в центрі (несуча) і дві однакові бічні смуги з обох боків, разом близько 6–9 кГц. Мовлення на коротких і середніх хвилях, авіація (картки 12 і 14).
SSB: одна бічна смуга
Крива. Лишилася одна бічна смуга, без несучої: тиша, коли мовчать. Водоспад. Немає лінії в центрі, одна смуга близько 2,7 кГц, яка живе лише під час мови. USB вище 10 МГц, LSB нижче (радіоаматори). Погано налаштована — голос стає «качиним» (картки 11 і 30).
FM: частотна модуляція
Крива. Амплітуда стала; коливання стискаються чи розходяться разом зі звуком. Водоспад. Сигнал «танцює» навколо своєї частоти, ширшає, коли звук гучний: 12,5 кГц на канал у вузькій FM (рації, ретранслятори), 200 кГц у FM-мовленні (картки 2 і 13).
Телеграф
CW: Морзе
Крива. Несуча вмикається й вимикається: тире й крапки. Водоспад. Дуже тонка лінія, що переривається в ритмі Морзе; на слух — писк. Тут — «CQ» (картка 51).
Дані
FSK / RTTY: дві частоти
Крива. Частота стрибає між двома значеннями — одне для 0, друге для 1. Водоспад. Дві паралельні лінії: рознос 170 Гц у радіоаматорів (45,45 бод), 450 чи 850 Гц у метеобюлетенях. Рівне «тіділіді» (картка 33).
AFSK 1200 бод: APRS і пакетний зв'язок
Крива. Два звукові тони, 1200 і 2200 Гц, подані в FM-передавач. Водоспад. Після FM-приймача (звук гучномовця): смуга від 1200 до 2200 Гц короткими посилками. На слух — секундне «гррт» (картки 36 і 37).
PSK31: фазова модуляція
Крива. Частота не змінюється, інвертується фаза; на кожній інверсії амплітуда западає. Водоспад. Дуже тонка лінія близько 60 Гц, трохи «плетена». У 3 кГц вміщаються десятки станцій (картка 30).
MFSK / FT8: вісім тонів
Крива. Частота йде вгору й униз сходинками по 6,25 Гц, 0,16 с на сходинку. Водоспад. Смужки близько 50 Гц, що тривають 12,6 с і повертаються кожні 15 с, прив'язані до годинника: кілька станцій одночасно в 3 кГц, наприклад на 7,074 МГц (картка 30).
4FSK: DMR, C4FM (Fusion), NXDN, dPMR
Крива. Чотири рівні частоти: кожен символ несе два біти. Водоспад. Прямокутний блок 6–12,5 кГц, суцільний, як шум, часто посилками (DMR ділить канал на два часові інтервали). На слух — хрипке «фррр» (картка 47).
MT63: аварійні повідомлення (NBEMS)
Крива. 64 тони одночасно, кожен модульований повільно, з великою надлишковістю. Водоспад. Рівний блок 1 чи 2 кГц біля 1500 Гц із чіткими краями; рівне шипіння. Проходить навіть через мікрофон, приставлений до гучномовця (картка 32).
LoRa: лінійні частотні наростання (chirps)
Крива. Частота пробігає всю ширину й починає знизу знову: дані несе місце стрибка. Водоспад. Паралельні діагоналі, які легко впізнати: Meshtastic і MeshCore на 868 чи 433 МГц (в Україні — регіон UA_868), датчики LoRaWAN (картки 13, 24 і 25).
FT4: FT8 для змагань
Сигнал. Чотири тони з кроком 20,8 Гц, 20,8 бод: 105 символів за 5 с, у часових інтервалах по 7,5 с. Водоспад. Смужки близько 90 Гц, коротші й ширші, ніж у FT8, повертаються кожні 7,5 с. 14 080 і 7 047,5 кГц (картка 30).
Olivia 8/250: вісім тонів
Сигнал. Вісім тонів із кроком 31,25 Гц, один за раз, стрибають випадково; код Уолша й перемежування. Водоспад. Блок розкиданих точок на 250 Гц; декодується глибоко під шумом. На слух — маленька випадкова мелодія (картка 30).
Feld Hell: писати несучою
Сигнал. Несуча вмикається й вимикається точка за точкою: кожна літера — стовпчик із 14 точок, розгорнутий знизу вгору (245 точок за секунду). Водоспад. На водоспаді — рвана лінія; літери перемальовує екран програми (fldigi). На слух — м'яке потріскування (картка 30).
MSK144: цифра метеорних слідів
Сигнал. Два тони, 1000 і 2000 Гц, 2000 бод, кадри по 72 мс, що повторюються без упину: кожен метеор пропускає кілька з них. Водоспад. Посилки від 0,1 до 1 с, близько 2,4 кГц завширшки, що спалахують і гаснуть разом із «пінгом» метеора. На 50 і 144 МГц, у WSJT-X (картка 30).
JT65: 65 тонів, дуже повільно
Сигнал. Тон синхронізації й 64 тони даних із кроком 2,7 Гц (JT65A), 0,37 с на символ, 47 с передавання щохвилини. Водоспад. Драбинка коротких рисок на близько 180 Гц, із рискою синхронізації, що раз у раз повертається на те саме місце. Для зв'язків через відбиття від Місяця (JT65B і C) і дуже слабких сигналів (картка 30).
TETRA: професійна цифрова мережа
Сигнал. Фазова модуляція π/4-DQPSK, 18 000 символів за секунду, чотири канали з поділом у часі, у каналах 25 кГц. Водоспад. Суцільний блок із закругленими краями, постійно присутній біля ретранслятора; хрипке шипіння. Зашифрований: послухати не вийде (картка 47).
RTTY метеослужби DWD (Німеччина)
Сигнал. Як аматорський RTTY, але 50 бод і рознос 450 Гц: німецька метеослужба передає бюлетені й морські прогнози відкритим текстом. Водоспад. Дві лінії значно далі одна від одної й трохи швидший ритм. Між бюлетенями — виклик «CQ CQ CQ DE DDK2 DDH7 DDK9», потім RYRYRY. На 4583, 7646 і 10 100,8 кГц, а також 147,3 кГц (картка 33).
MFSK16: шістнадцять тонів
Сигнал. Шістнадцять тонів із кроком 15,625 Гц, один за раз, 15,625 разу за секунду; кожен тон несе чотири біти під захистом коду з виправленням помилок. Водоспад. Смуга 316 Гц із дрібних сходинок, що безупинно стрибають, після нерухомого тону на початку. На слух — швидка мелодія, як флейта. Передає й невеликі зображення (картка 30).
Зображення
SSTV: зображення звуком
Крива. Імпульс синхронізації на 1200 Гц, далі частота йде за яскравістю рядка: від 1500 (чорне) до 2300 Гц (біле). Водоспад. Рівні лінії синхронізації й «хмара», що змінюється разом із зображенням; звук «щебече» одну-дві хвилини. 14,230 МГц, МКС — 145,800 МГц (картка 38).
Метеофакс: 1500 Гц — чорне, 2300 Гц — біле
Крива. Частота плавно переходить від чорного до білого, 120 рядків за хвилину. Водоспад. Дві нерухомі смуги на 1500 і 2300 Гц (рознос 800 Гц), рівне «тік-так». Опубліковані частоти — це частоти несучої: слухайте в USB на 1,9 кГц нижче (картка 39).
Авіація, море й рятування
Сирена ELT / PLB на 121,5 МГц
Крива. AM, тон якої падає з 1600 до 300 Гц два-чотири рази на секунду. Водоспад. Нерухома несуча й бічні смуги, що ковзають віялом: «у-у-у» аварійних маяків, також на 121,375 МГц для навчань (картки 28 і 29).
Маяк 406 МГц: посилка BPSK
Крива. Пів секунди передавання: 160 мс чистої несучої, потім фаза перемикається на ±1,1 радіана, 400 біт/с. Водоспад. Коротка риска, що повертається кожні 50 с, між 406,0 і 406,1 МГц; почути нічого корисного не вийде, потрібен декодер (EPIRB 406, картка 29).
ADS-B / mode S (1090 МГц): імпульси
Крива. Імпульси по 0,5 мкс, біти несе їхнє місце (PPM); тут шкалу часу дуже сповільнено. Водоспад. Дуже короткі горизонтальні риски на всю ширину, сотні за секунду біля аеропорту; потрібен SDR-донгл (картка 15).
ACARS: AM і дані MSK
Крива. AM, що несе два тони, 1200 і 2400 Гц, 2400 біт/с. Водоспад. Посилки по пів секунди з несучою й бічними смугами, на 131,525, 131,725 чи 131,825 МГц у Європі; на слух — «бррт» (картка 16).
AIS: GMSK 9600 бод на двох каналах
Крива. «Згладжена» FSK (GMSK) посилками по 26 мс, то на 161,975 МГц, то на 162,025 МГц (шкалу зменшено). Водоспад. Дві колонки коротких рисок із розносом 50 кГц, рівне клацання; що більше суден, то щільніше (картка 19).
NAVTEX і DSC на середніх і коротких хвилях: FSK 170 Гц
Крива. Як RTTY: дві частоти з розносом 170 Гц, але 100 бод. Водоспад. Дві паралельні лінії безперервно, поки йде бюлетень, на 518 і 490 кГц (NAVTEX) чи 2187,5 кГц (цифровий вибірковий виклик) (картка 20).
HFDL: літаки на коротких хвилях
Крива. PSK 1800 бод на піднесучій 1440 Гц. Водоспад. Посилки близько 2,4 кГц між 2,9 і 22 МГц; шипіння модема, що зникає й повертається (картка 17).
Маяк NDB: ненаправлений радіомаяк
Сигнал. Нерухома несуча на довгих хвилях і позивний Морзе з двох-трьох літер, переданий тоном (часто 1020 Гц). Водоспад. Нерухома лінія в центрі, а під час позивного — по дві коротенькі риски з кожного боку. Приблизно між 190 і 535 кГц, в SSB чи CW (картка 18).
VOR: всеспрямований радіомаяк
Сигнал. В AM — сигнал 30 Гц, що залежить від напрямку, піднесуча 9960 Гц, модульована за частотою на 30 Гц (опорна), і позивний Морзе на 1020 Гц. Водоспад. У демодульованому звуку: низьке гудіння 30 Гц, широка лінія біля 10 кГц, що коливається, і час від часу позивний (картка 18).
ILS: курсовий маяк посадки (localizer)
Сигнал. В AM — два тони, 90 і 150 Гц; їхнє співвідношення каже літаку, лівіше він від осі чи правіше. Позивний Морзе починається з I. Водоспад. У демодульованому звуку: дві дуже низькі лінії на 90 і 150 Гц і позивний на 1020 Гц. Між 108,1 і 112 МГц; глісадний маяк — біля 330 МГц (картка 18).
SITOR-A: морський телекс в ARQ
Сигнал. Станція надсилає блоки з трьох символів (210 мс, 100 бод, рознос 170 Гц) кожні 450 мс; між блоками друга станція коротким сигналом відповідає «прийнято» чи «повтори». Водоспад. Короткі рівні посилки з невеликою слабшою відповіддю між ними: «чик-чик» коника. На коротких хвилях став рідкістю (картка 20).
DSC: цифровий вибірковий виклик на 70-му каналі
Сигнал. Посилка близько пів секунди, 1200 бод, на двох тонах 1300 і 2100 Гц: несе MMSI судна, тип виклику й, у разі лиха, його координати. Водоспад. Коротке високе «бррт» на 156,525 МГц, що починається з послідовності бітів, які чергуються. На середніх і коротких хвилях DSC — це FSK 100 бод, як NAVTEX (картка 20).
SELCAL: вибірковий виклик літаків на коротких хвилях
Сигнал. Диспетчер викликає конкретний літак двома імпульсами близько секунди, кожен із двох тонів із шістнадцяти (від 312,6 до 1479,1 Гц). У літаку спалахує лампа й лунає дзвінок: екіпажу не треба слухати безперервно. Водоспад. Два акорди поспіль, «бінг-бонг», між голосовими повідомленнями авіаційних частот в SSB, наприклад 5616 чи 8864 кГц (картка 17).
Виклик, субтони й повідомлення
CTCSS: субтон під голосом
Крива. Низький безперервний тон (67–254 Гц, тут 88,5 Гц), доданий до голосу. Водоспад. У звуку FM-приймача: нерухома лінія в самому низу, під голосом; вона відкриває шумодав ретрансляторів і рацій (картка 10).
DTMF: два тони на кнопку
Крива. Кожна кнопка клавіатури надсилає одночасно низький тон (697–941 Гц) і високий (1209–1633 Гц). Водоспад. Пари точок на восьми нерухомих колонках; «біп-біп» телефонних номерів і команд ретрансляторів (картка 10).
Selcall CCIR: тони по черзі
Крива. П'ять тонів по 100 мс один за одним, по одному на цифру. Водоспад. Маленька драбинка з точок, що повторюється; швидке «тулулулулу», щоб викликати конкретну рацію (картка 34).
POCSAG і FLEX: пейджери
Крива. FSK ±4,5 кГц; преамбула 1010…, потім дані (шкалу зменшено). Водоспад. Дві чіткі лінії під час преамбули, потім суцільна смуга; пронизливе «бррррт». 466,075 МГц, DAPNET — 439,9875 МГц (картка 46).
ALE: автоматичне встановлення зв'язку на КХ
Крива. Вісім тонів від 750 до 2500 Гц, 125 бод, пачками. Водоспад. Блок близько 2 кГц із дрібних точок, одну-дві секунди, іноді на кількох сусідніх частотах; високе щебетання (картка 35).
DCS: цифровий субтон
Сигнал. Замість безперервного тону, як у CTCSS, рація під голосом без упину повторює 23-бітне слово, 134,4 біт/с. Наприкінці тон 134,4 Гц закриває шумодав без шуму. Водоспад. У звуку FM-приймача: нерівна смуга в самому низу, нижче 300 Гц, і глухе гудіння, якщо фільтр рації його пропускає (картка 10).
Тон 1750 Гц: відкрити ретранслятор
Сигнал. Короткий тон 1750 Гц (близько 0,5–1 с) на початку передавання ще відкриває деякі європейські аматорські ретранслятори; ретранслятор часто відповідає біпом, коли відпускаєте. Водоспад. Коротка риска на 1750 Гц, потім голос, потім біп ретранслятора (картка 10).
Радіозонди, датчики й «розумні» речі
Радіозонд RS41: безперервна GFSK
Крива. «Згладжена» FSK 4800 бод без упину; частота повільно пливе, коли зонд піднімається й холоне. Водоспад. Смуга близько 10 кГц, що весь політ ковзає навскіс, між 400 і 406 МГц (картка 22).
Датчики 433 МГц: OOK
Крива. Несуча вмикається й вимикається короткими чи довгими імпульсами (усе або нічого); повідомлення повторюється тричі. Водоспад. Пачки дрібних точок, часто по три, на 433,92 МГц: метеостанції, датчики температури, пульти (картка 23).
Bluetooth: стрибки частоти (FHSS)
Крива. Частота змінюється 1600 разів за секунду серед 79 каналів (шкалу зменшено). Водоспад. Дрібні риски, розкидані по всіх 80 МГц ширини, ніколи на тому самому місці, біля 2,4 ГГц (картка 26).
Радіозонди M10 і M20 (Meteomodem)
Сигнал. Один кадр за секунду, швидка FSK (близько 9600 бод): ширший, ніж RS41. У Франції їх запускає Météo-France. Водоспад. Широка посилка щосекунди, що повільно пливе впродовж польоту; між 400 і 406 МГц (картка 22).
Датчики тиску в шинах (TPMS)
Сигнал. Кожне колесо час від часу надсилає FSK-посилку на кілька мілісекунд: тиск, температура, ідентифікатор. Водоспад. Окремі невеликі посилки на 433,92 МГц (чи 315 МГц), часто по дві, коли проїжджає машина. Декодує rtl_433 (картка 23).
Режими КХ і дивовижі
WSPR: маяки проходження
Крива. Чотири тони з кроком 1,46 Гц, 0,68 с на символ, 110,6 с. Водоспад. Дуже тонка лінія близько 6 Гц, що триває майже дві хвилини, кожні парні дві хвилини: треба дуже сильно збільшити (картка 31).
QRSS: дуже повільна Морзе
Крива. Несуча вмикається й вимикається, крапки по 3–10 с, часто на двох сусідніх частотах (DFCW). Водоспад. Риски шириною кілька герц, які читають на десятихвилинному екрані; на слух не чути (картка 31).
Текст на водоспаді
Крива. Кожен рядок зображення стає групою тонів: звучить як шум. Водоспад. Текст чи малюнок з'являється просто на екрані SDR (картка 41).
Сучасні КХ-дані: VARA, Pactor, ARDOP
Крива. Довгі суцільні посилки (OFDM чи PSK), а між ними — короткі відповіді другої станції. Водоспад. Прямокутник близько 2,4 кГц, що зупиняється й починається знову, з маленьким підтвердженням посередині; уривчасте шипіння (картка 30).
Іоносферний зондувач (chirp sounder)
Крива. Повільне лінійне наростання частоти через увесь КХ-діапазон; відлуння від іоносфери приходять трохи пізніше. Водоспад. Діагональ, що перетинає екран, із паралельними рисками (відлуння); «фьюїть», що минає за частку секунди.
Загоризонтний радар («дятел»)
Крива. Імпульси 10–50 разів за секунду, кожен кілька кілогерц завширшки. Водоспад. Широкий смугастий блок, що накриває цілі діапазони; дуже рівний стукіт дятла на коротких хвилях.
Завади від імпульсного блока живлення
Крива. Прямокутний сигнал: його частота й усі гармоніки виходять одночасно. Водоспад. Гребінка рівних ліній, що пливуть разом, на тлі шуму: шукати застосунком NOISE FIND чи переносним приймачем (картка K22).
Маяки NCDXF / IARU: перевірити проходження
Сигнал. Вісімнадцять маяків у світі передають по черзі, по десять секунд кожен, на 14,100, 18,110, 21,150, 24,930 і 28,200 МГц: позивний Морзе, потім чотири секундні риски на 100, 10, 1 і 0,1 Вт. Водоспад. Позивний, потім чотири дедалі слабші риски: якщо чуєте й останню, проходження до цього маяка чудове. Тут 4U1UN (Нью-Йорк), потім VE8AT (Канада) (картка 31).
Грозові завади (QRN)
Сигнал. Кожна блискавка — дуже потужний передавач, що накриває всі частоти одразу. На середніх і коротких хвилях чути грози за тисячі кілометрів, особливо влітку й на нижніх діапазонах. Водоспад. Нерівні горизонтальні риски на всю ширину; на слух — сухий тріск. Трохи допомагає обмежувач шуму (NB), більше — рамкова антена (картка 1).
Селективні завмирання (QSB)
Сигнал. На коротких хвилях сигнал приходить кількома шляхами через іоносферу. Залежно від частоти вони додаються чи гасять одне одного: вузький провал «гуляє» сигналом. Водоспад. Темна зона, що повільно ходить по AM-станції. Коли вона проходить через несучу в центрі, звук на кілька секунд стає хрипким і спотвореним; синхронне детектування чи приймання в SSB це виправляють (картка 1).
PLC: інтернет через електромережу
Сигнал. PLC-адаптери передають дані домашньою проводкою сотнями несучих між 2 і 30 МГц (у нових моделях і вище), по одній кожні 24,4 кГц. Дроти випромінюють, як антена. Водоспад. Гребінка рівних ліній, що блимає пачками, з провалами на аматорських діапазонах (вирізи, передбачені стандартом); на слух — потріскування, що йде за інтернет-трафіком (картка 44).
Електропастух
Сигнал. Генератор приблизно раз на секунду посилає в дріт імпульс на кілька тисяч вольтів. Якщо трава торкається дроту чи ізолятор пошкоджено, проскакує іскра, що випромінює на всіх частотах. Водоспад. Дуже тонка горизонтальна риска на всю ширину з ідеально рівним інтервалом; «тук… тук…» від довгих хвиль до УКХ. Рівним ритмом відрізняється від грози (картка 44).
Телефон GSM біля гучномовця
Сигнал. Телефон 2G передає посилками по 0,577 мс, 217 разів за секунду. Погано екранований звуковий підсилювач детектує ці посилки й робить їх чутними. Водоспад. Гребінка ліній через кожні 217 Гц; відоме «та-та-татата» перед дзвінком, потім безперервне дзижчання під час розмови. Дедалі рідше: мережі 2G поступово вимикають (картка 44).
Мовлення й час
FM-стерео й RDS
Крива. Демодульований звук (мультиплекс) містить канал L+R, пілот-тон 19 кГц, канал L−R біля 38 кГц і RDS на 57 кГц. Водоспад. На 0–60 кГц після демодуляції: низький блок, тонка лінія на 19 кГц, слабший блок посередині й RDS у самому верху (картка 12).
Сигнал часу DCF77 (77,5 кГц)
Крива. Несуча падає до 15 % на 0,1 с (біт 0) чи 0,2 с (біт 1) на початку кожної секунди. Водоспад. Нерухома лінія з чорним розривом щосекунди; на 59-й секунді його немає — так позначено хвилину (картка 12).
Сигнал часу ALS162 (Аллуї, 162 кГц)
Сигнал. Несуча колишнього довгохвильового France Inter; час закодовано малими фазовими змінами, яких не чути. Водоспад. Нерухома лінія, дуже сильна у Франції, в Україні — значно слабша, ледь ширша на початку кожної секунди; щоб прочитати час, потрібен декодер (картка 40).
Сигнал часу WWV (Колорадо)
Сигнал. В AM: «тік» 5 мс на 1000 Гц щосекунди, тон 500 чи 600 Гц, часовий код на 100 Гц і голос, що оголошує час UTC. Водоспад. У демодульованому звуку: лінія на 500 Гц, перерізана щосекунди, «тік» на 1000 Гц і код у самому низу на 100 Гц (картка 40).
Сигнал часу MSF (Анторн, 60 кГц)
Сигнал. Несучу вимикають на початку кожної секунди на 0,1, 0,2 чи 0,3 с залежно від бітів і на 0,5 с, щоб позначити хвилину. Водоспад. Нерухома лінія з повними чорними провалами щосекунди, довшими, ніж у DCF77 (картка 40).
Сигнал часу JJY (Японія, 40 і 60 кГц)
Сигнал. Щосекунди несуча на повній потужності 0,8 с (біт 0), 0,5 с (біт 1) чи 0,2 с (мітка), потім падає до 10 %. Це навпаки до DCF77, що падає на початку секунди. Водоспад. Нерухома лінія, що слабшає наприкінці кожної секунди, раніше чи пізніше. Передавачі у Фукусімі (40 кГц) і Сага-Фукуоці (60 кГц), для радіогодинників Японії (картка 40).
Сигнал часу RWM (Москва)
Сигнал. Телеграфом на 4996, 9996 і 14 996 кГц: імпульс 100 мс щосекунди, а в інші хвилини — десять імпульсів за секунду. Позивний RWM передають Морзе двічі на годину. Водоспад. Позивний, потім лінія, порізана на рівні «тіки», потім швидкий пунктир. Слухати в CW чи SSB (картка 40).
Сигнал часу BPM (Китай)
Сигнал. Станція в Пучені (Шеньсі) передає в AM на 2,5, 5, 10 і 15 МГц: імпульс 10 мс на 1000 Гц щосекунди (300 мс на хвилині), а в деякі хвилини — імпульси по 100 мс для часу UT1. Позивний BPM дають Морзе, потім голосом. Водоспад. У демодульованому звуку: позивний, потім дуже короткі риски на 1000 Гц, одна за секунду, із довшою на хвилині. Часто змішується з WWV на тих самих частотах (картка 40).
Широка смуга
OFDM: десятки піднесучих
Крива. Багато дуже щільних несучих, кожна повільна: разом схоже на шум. Водоспад. Рівний прямокутник із чіткими краями, що є завжди: DRM на коротких хвилях (10 кГц), DAB+ (1,5 МГц), цифрове ТБ, Wi-Fi. На слух — безперервне шипіння (картки 12 і 26).
Розширення спектра (DSSS): GPS, Wi-Fi 802.11b
Крива. Дані змішано з дуже швидким кодом: енергія розмазується на велику ширину. Водоспад. Широкий горб ледь над шумом; GPS навіть під шумом, і без обробки його не видно (картки 26 і 27).
Звуки космосу й природне радіо
Лінія водню 21 см (1420,405 МГц)
Сигнал. Холодний водень Чумацького Шляху випромінює дуже слабке шипіння на 1420,405 МГц. Рух рукавів галактики зсуває його ефектом Доплера: видно кілька невеликих горбів. Водоспад. Від секунди до секунди на водоспаді майже нічого: щоб горби проступили з шуму, треба довго усереднювати. Тут дивіться на нерухомий усереднений спектр. Досить параболи чи рупора, підсилювача й SDR-донгла (картка 49).
Сонце: радіосплески III типу
Сигнал. Електрони, викинуті спалахом, пролітають сонячну корону й змушують її випромінювати дедалі нижче за частотою, що далі відлітають. Водоспад. Риски, що падають навскіс згори донизу спектра менш ніж за секунду, на тлі сонячного шуму; «шшш», що наростає. Приблизно від 10 до 400 МГц, також на коротких хвилях біля 20 МГц (картка 49).
Юпітер: декаметрові сплески (L і S)
Сигнал. Магнітне поле Юпітера і його супутник Іо дають потужне випромінювання між 15 і 40 МГц: повільні сплески L і дуже короткі сплески S, що швидко ковзають униз. Водоспад. Спершу хвилі шипіння (L, як прибій), потім пачки дрібних «попів» (S) щільними діагоналями. Біля 20,1 МГц уночі, з простим диполем, коли Іо в зручному положенні (картка 49).
Пульсар PSR B0329+54
Сигнал. Нейтронна зірка, що обертається, мете Землю радіопроменем, тут кожні 0,714 с. Міжзоряний газ затримує низькі частоти: кожен імпульс спершу приходить у верх спектра. Водоспад. Рівне «тік»; на водоспаді кожен імпульс — крива, що спадає (дисперсія). Справжній сигнал під шумом: потрібна велика антена й додавання імпульсів за їхнім періодом (картка 49).
Відлуння метеорів від радара GRAVES (143,050 МГц)
Сигнал. Французький радар GRAVES безперервно випромінює на 143,050 МГц. Коли падаюча зірка іонізує повітря, її слід відбиває трохи цього сигналу до вашого приймача — на частку секунди чи кілька секунд. Водоспад. В USB на 143,049 МГц: короткі «пінги» біля 1000 Гц, іноді відлуння, що ковзає (голова метеора, ефект Доплера) чи триває довше. Набагато частіше під час метеорних потоків (Персеїди, Гемініди). Зі сходу України його чути гірше, ніж із заходу: радар у Франції (картка 1).
Свисти ДНЧ (whistlers)
Сигнал. Блискавка дає радіоклацання; частина його йде вздовж ліній магнітного поля Землі в іншу півкулю й повертається, високі частоти першими. Водоспад. «Тіууу», що спадає від високого до низького за секунду-дві, одразу після клацання; тріск (сфериксів) усюди. Нижче 10 кГц, ДНЧ-приймачем подалі від ліній електропередачі (картка 49).
Ранковий хор (dawn chorus)
Сигнал. Під час магнітної бурі електрони, захоплені магнітосферою, видають маленькі ноти, що йдуть угору, найчастіше на світанку. Водоспад. Щебетання вгору, що накладаються одне на одне, як пташки, приблизно від 1 до 4 кГц. Те саме обладнання, що для свистів (картка 49).
Супутник-1 (1957)
Сигнал. Перший штучний супутник три тижні передавав біпи близько 0,3 с на 20,005 і 40,002 МГц по черзі. Водоспад. Рівно порізана лінія: «біп… біп…», звук, який у жовтні 1957 слухав увесь світ (реконструкція) (картка 42).
Маяк супутника й ефект Доплера
Сигнал. Супутник на низькій орбіті наближається, потім віддаляється: прийнята частота падає під час прольоту, приблизно на ±3 кГц на 145 МГц і ±10 кГц на 435 МГц. Водоспад. Лінія, що спадає літерою S: повільно на початку, швидко, коли супутник найближче, потім знову повільно (картка 42).
Супутники NOAA: зображення APT (історія)
Сигнал. Піднесуча 2400 Гц з амплітудною модуляцією зображенням, два рядки за секунду, з імпульсом синхронізації на початку кожного рядка. Вимкнено 2025 року; тепер Meteor-M передають у LRPT. Водоспад. Лінія на 2400 Гц із бічними смугами, що змінюються з зображенням, і відоме «тік-так» двічі на секунду (картка 42).
Відлуння від Місяця (EME)
Сигнал. Сигнал, посланий на Місяць, повертається приблизно за 2,5 с — дуже ослабленим, трохи розширеним і зсунутим Доплером. Водоспад. Чути власний «біп», а за 2,5 с — його слабке й трохи розмите відлуння. Радіоаматори роблять це в CW чи JT65, на 144 МГц і вище (картка 1).
Сонце: радіосплески II типу
Сигнал. Ударна хвиля коронального викиду маси змушує плазму випромінювати дедалі нижче, повільно, часто двома смугами (основна й подвоєна). Водоспад. Дві паралельні смуги шуму, що кілька хвилин повільно спадають. Порівняйте зі сплесками III типу — набагато швидшими (картка 49).
Твіки: нічні «пінги» на ДНЧ
Сигнал. Уночі клацання далекої блискавки відбивається між землею й іоносферою; частоти біля межі (близько 1,7 кГц) приходять останніми. Водоспад. Маленький «пінг», що спадає й зупиняється біля 1,7 кГц, іноді з відлунням на подвоєній; тріск усюди. Нижче 10 кГц, уночі (картка 49).
Шипіння ДНЧ (hiss)
Сигнал. Широкий шум від електронів плазмосфери, що росте й спадає разом із магнітною активністю. Водоспад. Смуга шипіння від кількох сотень герц до кількох кілогерц, без малюнка, що повільно набухає й опадає (картка 49).
Авроральне проходження (Au)
Сигнал. Полярне сяйво відбиває УКХ, але дуже швидко їх «трусить»: кожен сигнал розмазується на кілька сотень герц. Водоспад. CW стає шерехатим шипінням, ніби пошепки; ноти більше не чути. На 50 і 144 МГц, з антеною на північ під час магнітних бур (картка 1).
Шум Чумацького Шляху
Сигнал. Центр галактики дає радіошипіння, яке Карл Янський відкрив 1932 року біля 20 МГц. Воно росте й спадає в ритмі обертання Землі. Водоспад. Фоновий шум, що повільно зростає, потім спадає, щодня приблизно на 4 хвилини раніше. Видно з простим диполем між 20 і 40 МГц (картка 49).
Телеметрія CubeSat
Сигнал. Маленькі супутники регулярно надсилають свої вимірювання (батарея, температури) у FSK чи GMSK, 1200 чи 9600 бод, біля 435–438 МГц. Водоспад. Рівні посилки, що від разу до разу ковзають униз (ефект Доплера) під час прольоту (картка 42).
Міжнародна космічна станція (МКС): голос у FM
Сигнал. Астронавти говорять зі школами й радіоаматорами в FM на 145,800 МГц. Станція летить зі швидкістю 28 000 км/год: під час прольоту прийнята частота ковзає приблизно від +3,5 до −3,5 кГц. Водоспад. Смуга FM-голосу, що впродовж 10 хвилин прольоту повільно сповзає справа наліво (картка 42).
Супутники Meteor-M: зображення LRPT
Сигнал. Метеосупутники Meteor-M передають зображення в цифрі: фазова модуляція з чотирма станами (QPSK), 72 000 символів за секунду, близько 120 кГц завширшки. Водоспад. Суцільний блок із закругленими краями, що повільно ковзає під час прольоту (ефект Доплера); на слух — просто шипіння. На 137,9 чи 137,1 МГц, декодує SatDump (картка 42).
Тони Quindar: біпи «Аполлона»
Сигнал. Коли центр керування в Х'юстоні натискав мікрофон, біп 2525 Гц (250 мс) вмикав передавачі наземних станцій, а коли відпускав — біп 2475 Гц їх вимикав. Водоспад. Високий біп перед кожною фразою й трохи нижчий після: знаменитий звук записів місій «Аполлон» (картка 42).
Сигнал «Wow!» (15 серпня 1977)
Сигнал. Радіотелескоп Big Ear (Огайо) 72 секунди приймав вузький і дуже сильний сигнал біля лінії водню, близько 1420,456 МГц. Астроном Джеррі Еман написав на роздруківці «Wow!». Більше його не бачили, і походження досі обговорюють. Водоспад. Тонка лінія, що виринає з шуму, росте й спадає: так виглядає проходження нерухомого джерела через промінь антени. Це реконструкція: звукового запису немає (картка 49).
Швидкий радіосплеск (FRB)
Сигнал. Радіоспалах на кілька мілісекунд з іншої галактики; перший відкрили 2007 року. Газ, крізь який він пройшов, сильно затримує низькі частоти: сплеск приходить розтягнутим, високі частоти першими. Водоспад. Одна крива, що падає згори донизу спектра, — і більше нічого. Деякі повторюються; більшість бачать лише раз (картка 49).
Сонячний спалах на ДНЧ (SID)
Сигнал. ДНЧ-передавачі військових флотів (20,9 кГц у Франції, 23,4 кГц у Німеччині…) поширюються між землею й іоносферою. Коли приходить сонячний спалах, його рентген за кілька хвилин змінює нижню іоносферу, і рівень прийому різко змінюється. Водоспад. Вузька рівна смуга (MSK-сигнал передавача), що раптом сильнішає, а потім повільно повертається до норми. Досить рамки з проводу й звукової карти: класична схема астрономічних клубів (картка 49).
Дивовижі коротких хвиль
Далі — військові маяки й модеми, зокрема російські, і номерні станції. Тут вони для того, щоб їх упізнати й не плутати з іншими. В Україні нічого з них не записуйте для поширення, не переказуйте й не публікуйте: поширення відомостей про сили оборони заборонено статтею 114-2 КК, а зміст — не наша справа (картка 42).
UVB-76, «The Buzzer» (4625 кГц)
Сигнал. Російська військова станція, що десятиліттями видає хрипке гудіння близько 1,2 с, приблизно 25 разів на хвилину (одне кожні 2,2–2,5 с), іноді перерване голосовим повідомленням. Позаду іноді чути приміщення: мікрофон відкритий. Водоспад. На кожне гудіння — блок дуже щільних вертикальних ліній (гармоніки через близько 32 Гц), що йдуть далеко вище 3 кГц, і висота трохи росте; між ними — лише шипіння й завмирання. Часто просвічує слабкий сигнал Морзе біля 3,1 кГц. На 4625 кГц в USB (картка 44).
«The Pip»: нескінченні біпи
Сигнал. Ще один російський військовий маяк на коротких хвилях: короткі біпи, багаті на гармоніки, близько 50 на хвилину, день і ніч, іноді перервані голосовими повідомленнями. Сигнал змінився в лютому 2024 року (нижчий звук), а з кінця 2025 року його іноді заміняє сигнал на кшталт «Squeaky Wheel». Водоспад. Дрібні точки зі стосом гармонік над ними, кожні 1,2 с; час від часу однієї бракує. На слух — рівне «піп… піп…», що ніколи не зупиняється. 5448 кГц удень, 3756 кГц уночі (картка 44).
«Squeaky Wheel»: колесо, що рипить
Сигнал. Російський військовий маяк на коротких хвилях, названий слухачами за повторюваним звуковим малюнком. Водоспад. Маленький малюнок із двох звуків, один із яких іде вгору, повторюваний по колу: як колесо, що рипить (картка 44).
CODAR: радари морських течій
Сигнал. Берегові радари раз чи двічі на секунду пробігають смугу частот, щоб міряти течії й хвилі. Водоспад. Рівні паралельні діагоналі й повторюване «свіш»; біля 4,5–5,5 МГц, 13 МГц і 25 МГц, часто день і ніч (картка 44).
Військовий модем STANAG 4285
Сигнал. Фазова модуляція 8-PSK, 2400 бод, на несучій 1800 Гц, з тестовою послідовністю кожні 107 мс, щоб стежити за каналом. Водоспад. Суцільний блок близько 3 кГц; на слух — шипіння з рівним гудінням (картка 44).
Link-11: морська лінія даних
Сигнал. Шістнадцять тонів від 605 до 2915 Гц разом, кожен із фазовою модуляцією 75 разів на секунду. Водоспад. Гребінка з чотирнадцяти рівних ліній від 935 до 2365 Гц і ще дві окремі лінії на 605 і 2915 Гц; на слух — музичне гудіння (картка 44).
Номерна станція
Сигнал. У фіксований час — маленька мелодія-виклик, потім голос (часто синтезований) читає групи з п'яти цифр, в AM чи SSB. Водоспад. Мелодія окремими нотами, потім рівні групи складів, розділені паузами (картка 44).
Однолітерні маяки
Сигнал. Передавачі російського флоту без кінця повторюють одну літеру Морзе, кожен за 100 Гц від сусіда: D, P, S, C, A, F, K чи M залежно від місця. Водоспад. Паралельні пунктирні лінії, дуже близькі, кожна зі своїм ритмом. Біля 4558, 5154, 7039, 10 872, 13 528 і 16 332 кГц, в CW (картка 44).