Як MMANA, але в браузері: моделювання антен на NEC-2
MMANA знає, мабуть, кожен радіоаматор, який хоч раз рахував антену. Таблиця дротів, w1c замість
номера сегмента, оптимізатор, бібліотека на сотні готових моделей — на ній вивчилося не одне
покоління. Але вона працює лише у Windows, її код закритий, а вхідний опір антени вона рахує над
ідеальною землею, хоча сама антена висить над звичайним ґрунтом.
Тепер на сайті є програма моделювання антен, яка лишає звичну таблицю дротів і файли MMANA, але рахує ядром NEC-2 з реальною землею. І працює просто у вкладці браузера — на комп'ютері з будь-якою системою чи на телефоні, нічого не встановлюючи.
Де MMANA помиляється
У MMANA ядро MININEC, і її власна довідка прямо каже: вхідний опір вона рахує над ідеальною
провідною землею. Реальний ґрунт вона враховує лише в діаграмі спрямованості. Поки антена висить на
довжину хвилі й вище, різниця невелика. Диполь DP20.MAA з бібліотеки MMANA-GAL на висоті 20 м:
| Опір | КСХ | |
|---|---|---|
| MMANA-GAL (над ідеальною землею) | 78,6 Ом | 1,61 |
| NEC-2 над тією самою ідеальною землею | 78,1 − j9,6 Ом | 1,60 |
| NEC-2 над реальною середньою землею | 75,1 − j6,8 Ом | 1,52 |
Перші два рядки збігаються: програми рахують одну й ту саму модель однаково. Третій рядок — те, що змінює справжній ґрунт: 3,5 Ом на такій висоті. А для низької антени це вже не дрібниця. Диполь на 20 м на висоті 3 м, 0,14 довжини хвилі:
| Земля | Вхідний опір | Підсилення в зеніт |
|---|---|---|
| Ідеальна, як у MMANA | 39 + j12 Ом | 8,6 дБі |
| Реальна, середня | 58 − j3 Ом | 5,4 дБі |
Різниця в КСХ, у резонансі й у трьох децибелах підсилення — саме для тих антен, що висять на дачі між двома деревами чи на балконі. Для них реальна земля й потрібна найбільше.
Що вміє нова програма
Модель — як у MMANA. Таблиця дротів у метрах, радіус у міліметрах, джерела w1c, w2b,
котушки, конденсатори й трапи з добротністю. Файли .maa відкриваються й записуються, а після
відкриття програма каже, що з файлу не вдалося перенести. Yagi зручно правити за елементами, як у
редакторі Yagi в MMANA: довжина симетрично від центру, положення, діаметр, копія як новий директор.
Ядро — NEC-2. Це nec2-rs, власний порт public-domain
nec2c на Rust, звірений з оригіналом звіт за звітом і зібраний у WebAssembly. Земля — вільний
простір, ідеальна або реальна за методом Зоммерфельда. Рахує в окремому потоці, тож сторінка не
завмирає навіть під час довгої розгортки.
Шаблони, що резонують там, де висітимуть. Диполь, інвертоване V, вертикал з радіалами, дельта, квадрат на 1–3 рамки і Yagi на 2–6 елементів. Задаєте частоту, висоту й діаметр дроту — і ядро підрізає активний елемент до резонансу саме на цій висоті над землею, а не у вільному просторі. Розміри Yagi шукала сама програма: найбільше підсилення за заданого фронт/тилу й КСХ до 1,5 у смузі ±1,5 % на кабелі 50 Ом без узгодження. Трьохелементна Yagi на 20 м на висоті 12 м виходить із опором 40 Ом, підсиленням 12,2 дБі й фронт/тилом 18,5 дБ.
Розгортка з діаграмою Сміта. КСХ, R і X, підсилення й фронт/тил по частоті, робоча смуга за КСХ — і крива опору на діаграмі Сміта, з колами КСХ 1,5 і 2. Видно і смугу, і те, куди тягне опір на її краях.
Узгодження з номіналами. L-ланка з котушкою й конденсатором для вашої частоти, шпилька для Yagi з довжиною з трубок заданого діаметра, чвертьхвильовий трансформатор із таблицею звичайних кабелів.
Порівняння варіантів. Запам'ятайте результат, змініть антену — і старі числа стануть під новими, а діаграми, криві розгортки й діаграма Сміта запам'ятованого варіанта ляжуть пунктиром на ті самі графіки. Що дав директор, висота чи оптимізатор, видно одразу, без записника.
І решта, що потрібна в роботі: оптимізатор, як у MMANA; струми вздовж кожного елемента; поправка Лісона для елементів із телескопічних труб, та сама, що в EZNEC; перенесення антени на іншу частоту; аркуш PDF із кресленням у міліметрах для виготовлення; спливаюча підказка над кожною назвою; світла й темна тема; українська й англійська.
Поруч
| MMANA-GAL | Моделювання антен | |
|---|---|---|
| Де працює | Windows | будь-який сучасний браузер, і на телефоні |
| Що встановити | програму | нічого |
| Ядро | MININEC | NEC-2 (nec2-rs) |
| Вхідний опір над землею | над ідеальною | над реальною, метод Зоммерфельда |
| Файли | .maa | .maa (відкриває й записує), свій .json, експорт карт .nec |
| Код | закритий | відкритий, MIT |
| Ціна | безкоштовна | безкоштовна |
Порада для файлів MMANA
MMANA зберігає у файлі частоту, з якою модель створили, а не ту, на якій її рахували. Колега надіслав шестиелементну Yagi на 2 м, збережену з частотою 14,15 МГц: рахована на цій частоті, вона дає безглузді тисячі ом. На 144–145 МГц та сама модель дає майже ті самі числа, що й MMANA: опір у межах одного-двох омів, підсилення — в межах 0,1 дБ. Тепер програма помічає такі файли й підказує, на яку частоту схожа антена. Якщо модель з MMANA рахується дивно — спершу гляньте на частоту.
Чесно про межі
NEC-2 — модель тонких дротів. Ізоляцію дроту вона не враховує, закопаних радіалів не моделює, а дріт, що торкається реальної землі, рахує неточно. Бібліотека MMANA на сотні антен лишається в MMANA — зате її файли відкриваються тут. Посилання, яке несе модель, щоб нею поділитися, ще попереду. А модель — не залізо: щогли, будинки й ізоляція зсувають резонанс, тож готову антену однаково налаштовують за аналізатором.
Як спробувати
Відкрийте програму, натисніть «Шаблони…», виберіть антену — і «Розрахувати». Що означає кожне поле й як пройти шлях від шаблону до креслення, розписано в інструкції з трьома прикладами: диполь на 40 м, вертикал на 20 м і трьохелементна Yagi. Код програми — на GitHub; помилки й ідеї зручно писати туди ж, в issues.
